Baby, don’t go shopping або моя МАСозалежність

“Саша, що це в тебе в руках?”

“Що? Це? Нічого, просто паперовий пакет. Нічого особливого, там нічого немає…” *намагається заховати пакет за спиною*

“Чорний паперовий пакет? Саша, тебе що, знову затягнуло в корнер MAC? Ми ж говорили про це сотню разів, ти ж обіцяла! Ти вже три тижні протрималась, ми думали, що ти справляєшся!”

“Ні, ти не розумієш! Я можу все пояснити! Я не хотіла туди йти! Але в моєї подруги був день народження і їй подарували подарунковий сертифікат… І ми на хвилину зайшли в МАС, я нічого не збиралась купувати, чесслово, але там були сірі рум’яна для виділення скул! І консультант сказав що вони мені дуже пасують, тому я не могла їх не придбати… Але я більше не буду!”

“Ти купила ще одні рум’яна? Саша, ми ж домовлялись…”

“Тааак, рум’яна… А ще…”

“Що значить “ще”, Саша? Що ти ще купила?”

“Там був спрей-фіксатор! Остання покупка цього місяця, я обіцяю!”

“Який ще спрей-фіксатор, Саша, ти що, здуріла?”

“Ти нічого не розумієш, це універсальний засіб! Це – саме те, про що я мріяла, за допомогою цього спрею можна фіксувати макіяж, перетворювати сухі тіні на підводку і навіть можна пшикати ним волосся!”

“Навіщо ним пшикати волосся? Гаразд, рум’яна та спрей-фіксатор. Не так вже й погано… Але більше щоб нічого там не купувала. Ми ж говорили про це сто разів, ти як наркозалежна, щоразу як заходиш у цей магазин, в тебе палають очі, як у навіженої.”

“Нууу… ще є дещо…”

“Ще дещо? Олександра Володимирівна, ви що, здуріли? Скільки можна збирати ці банки з невідомо чим? Це хвороба, Саша!”

“Я знаю, я хочу зупинитись, я зупинюсь, але я не могла не придбати це! Це – основа для тонального!”

“В тебе вже є не одна основа!”

“Так, але…” 

photo

Зізнаюсь, іноді моя любов до марки МАС дещо переходить усі межі і я починаю нагадувати собі якусь безвольну героїню дівчачого роману, який прославляє культуру споживання. Але, придбання цього тижня виявились достатньо вдалими: скульптуруючі (ще взагалі існуюче слово?) рум’яна Pro Longwear сіро-коричневого відтінку Baby Don’t Go, славнозвісний спрей Fix + та маттуючий крем-гель (оксиморон?) Matte.

Почну з рум’ян. Сумна історія мого життя: хоча все життя я страшенно закохуюсь в людей з витонченими високими скулами (Джонні Депп, Кристіан Бейл, список можна продовжувати до вічності) в мене немає скул. Звісно, в мене десь є вилиці, але, щоразу як я дивлюсь на своє відображення, очікуючи побачити там молоду Кейт Мосс з шикарними скулами, мене чекає лише розчарування.

Звісно, я не раз намагалась створювати більш витончений контур обличчя за допомогою бронзаторів, але й тут мене спіткала невдача. Коли відтінок шкіри як у Роберта Сміта (чувак з групи The Cure, соромно не знати!), то бронзатор а-ля Кім Кардашьян виглядає просто смішно. Тому я відклала бронзатори та чекаю на час, коли в мене вийде засмагнути влітку (але для цього треба буде лежати на пляжі, а не читати в номері Лавкрафта, тому я не сильно розраховую на цей день).

photo 2

Але, як виявилось, не все ще втрачено для нас, блідолицих та безскулих дівчат. Рум’яна Baby Don’t Go наносяться майже прозоро (тому, навіть якщо фарбуватись темним зимовим ранком, коли дуже погане освітлення і складно побачити навіть власне обличчя у дзеркалі, з ними складно “перемазатись” та виглядати як клоун-зомбі). Вони досить непогано тримаються, лише трохи “пиляться”, і, що дуже важливо, геть не руді (руді дівчата = добре, руді бронзатори/рум’яна = погано). І, якщо трохи потренуватись, ними можна трохи зімітувати тінь під вилицею.

photo 3

Друге придбання – спрей-фіксатор. Хотіла написати пафосну фразу про те, що “всі чули про легендарний спрей-фіксатор від МАС”, але потім схаменулась і подумала про те, що чверть переглядів на цьому блозі – від фінів на андроїдах (terve!, чуваки), тому, враховуючи різноманітність моїх читачів, складно робити узагальнені висновки.

В певних колах цей спрей справді вважається чимось на зразок еталону в своєму жанрі, але що в ньому особливого?

photo copy

Спрей можна використовувати як праймер перед нанесенням макіяжу. Він вирівнює тон шкіри (я б навіть сказала, що надає їй якогось сяяння, але не скажу, бо це звучить дуже банально), та дозволяє косметиці “рівніше” лягати на обличчя. Після нанесеня макіяжу, його можна використовувати для “закріплення” макіяжу для запобігання появи жирного блиску та інших неприємних речей та взагалі для продовження життя макіяжу. Ще одне використання – якщо трохи перегинаєш палку з пудрою чи іншими засобами для обличчя, то цей спрей допоможе прибрати цю зайву напудреність та надати шкірі нормальний вигляд (навіть дуже пристойний). Якщо сухі тіні осипаються та тмяні (для мене осипання тіней є проблемою номер один через контактні лінзи), то можна обробити кисточку спреєм і вони лягатимуть набагато яскравіше та рівніше і триматимуться набагато краще та довше.

Насправді, складно нормально пояснити, чому цей спрей такий класний, просто мені на слово повірте, що він набагато покращує викляд шкіри, набагато. 

З мінусів – ціна, звісно. Як і все бренду МАС, спрей коштує достатньо багато, можливо, навіть неадекватно багато, і я не можу відверто сказати що він на сто відсотків виправдовує свою ціну.

З плюсів – він приємний у використанні, покращує вигляд шкіри та є багатофункціональним.

Третій засіб, про який я хотіла сьогодні розповісти – маттуючий гель-крем/основа для тонального. З усіх рецензій, які я про нього читала, я можу зробити висновок, що половина людей, які його придбали, вважають його святим граалем, а половина – люто проклинає. Причиною цієї стратифікації є, очевидно, склад засобу, до якого входять силікони.

Ось в чому річ. Засоби на силіконовій основі зазвичай чудово лягають на шкіру, дуже гарно виглядають на ній та, на жаль, страшенно її закупорюють. Тому, хоч тональні креми такого типу і виглядають на шкірі фантастично (варто пригадати лише тональний крем Giorgio Armani Lumnious Silk, на який моляться всі бьюті-блогери та всі подруги їх подруг), дуже часто вони викликають у людей з чутливою шкірою висипання та інші неприємності.

photo 1 copy 2

Можливо, якби я це все знала, то не купила б цей праймер, але, звісно, читати рецензії я зазвичай сідаю після того, як щось куплю.

Звісно, тональний крем на цій основі виглядає дуже гарно. Гель лягає на шкіру рівненьким шаром, приховуючи всі нерівності та пори і надає шкірі ніжну шовковисту текстуру. Крім цього, він справді прибирає будь-який блиск та дозволяє косметиці протриматись набагато довше.

На щастя, поки я не відчула (тьху тьху тьху) ніяких проблем зі шкірою після щоденного використання гелю протягом тижня), але це мабуть завдяки моєму фанатичному використанню скрабів майже щовечора (Лашівський скрб з сіллю і текілою, my life would suck without you). І все ж щось мені підказує, що цей гель (хоч і дарує рівненьку шкіру) не дуже підходить для щоденного використання).

photo copy 2

Результат, трохи виркивлений фільтрами інстаграму. Підводка МАС rich ground, основа МАС, тон MAC Pro Longwear та скули завдяки моїм новим улюбленим рум’янам Baby Don’t Go.

Advertisements

Shiny unhappy people

Передмова. Враховуючи ситуацію, яка зараз склалась в Україні, я, як і велика кількість інших людей дуже уважно придивляюсь до штрих-кодів всього від їжі і до косметичних засобів, бо вважаю неприпустимим сьогодні витрачати свої гроші на продукцію російського виробництва. Ні, я не русофоб, я вірю, що в Росії, як і в будь-якій іншій країні, є і адекватні люди, і неадекватні люди. Але, компанії, які виробляють продукцію в Росії, сплачують податки, які витрачаються в тому числі і на фінансування того жаху, який зараз відбувається на Сході Україні. Я не маю нічого проти нормальних росіян, але я маю дуже багато чого проти політики Кремля та відмовляюсь допомагати фінансувати смерті наших відважних хлопців.

З іншого боку, я маю косметику російських брендів (придбану до анексії Криму), на яку все ж буду писати відгуки, зберігаючи при цьому максимальну об’єктивність. Мені б може і хотілось сказати, що всі засоби російських косметологічних компаній є повним лайном і їх не варто купувати, але я не буду цього робити. Я буду рецензіювати ці засоби так само чесно, як і засоби інших брендів, а ви, любі читачі, вирішуйте, чи варто їх купувати.

Отож, почнемо. Засіб, про який я сьогодні напишу, не дивлячись на стилізовану під французьку назву, зроблено в Росії.

photo 4

Придбала я його достатньо давно, оскільки почула гарні відгуки на нього від моєї однокурсниці, у якої, як і в мене, достатьно бліда шкіра, до якої складно підібрати тональний крем чи ББ-крем, особливо серед масових брендів. Коштував він дешево, тому я його придбала на пробу у найсвітлішому відтінку.

Текстура у крема легка, він майже прозорий, але, оскільки в мене немає серйозних недоліків на шкірі, то мені цього покриття було достатньо. Запах трохи неприємний, але не сильний, терпіти можна. Головний плюс крему – він справді гарно підходить для світлої шкіри, не має жовтуватого відтінку.

Отож, на перший погляд, крем непоганий. Але, на жаль, вже за годину після нанесення, обличчя починає не просто блищати, а сяє, немов у Едварда Каллена на сонці, а за години три починає виглядати так, ніби його намазали жиром. Можливо, для людей з сухою шкірою це і не буде проблемою, але моє обличчя за години чотири виглядало просто катастрофічно.

Отож, купувати не варто, не дивлячись на ваші політичні погляди. 

A Lush Life

Іноді, судячи з того, як я пишу про деякі засоби компанії Lush, може здаватись, ніби вони взагалі не роблять нічого корисного та вартого придбання. Насправді ж, мені просто набагато легше писати про речі, які мені не сподобались. Але, сьогодні я зламаю шаблон та напишу про дуже круті нещодавно придбані засоби від Лашу.

У мене є одна цікава особливість. Мені надзвичайно важко пройти повз якийсь засіб, назва чи оформлення якого хоч трохи пов’язана з чимось загадковим, магічним чи надприроднім. Тому, побачивши у Лаші зелене пахуче мило під назвою Знахар, я зрозуміла що не зможу піти додому без нього. Насправді, в оригіналі воно має набагато більш прозаїчну назву Parsley Porridge, але навіть це не змусило мене менше закохатись в це мило. Бо, відверто кажучи, назва “Знахар” пасує йому куди більше.

photo 3 copy

Це мило на основі масл чайного дерева, грейпфрута та сандалового дерева, перемолотої петрушки, вівсянки та алоє, тому в нього не лише дуже приємний запах (не ніжний, парфумований запах, а аромат трав, дуже природний, не солоднкий, а саме лісовий якийсь. Знахарський), а й класні антибактеріальні властивості. Взагалі, він для тіла та рук, але в теорії його можна використовувати навіть для обличчя чи в якості шампуню, хоча я це ще не пробувала. Дуже крута річ, якщо ви любите травяні аромати, то обов’язково спробуйте! Ціна – 97 грн за 100 гр. Вердикт – варто придбати. 

Другий засіб, від якого я просто фанатію – Мегам’ятна Маска для обличчя. На відміну від масок фреш, знайти які складніше, ніж філософський камінь, ця крихітка є у відділах Лаш майже завжди, і її термін придатності трохи довший за фрешівські, тому може ви її використаєте до того, як вам треба буде її викидати у смітник (це завжди моя проблема з масками фреш, які не стоять довше місяця навіть у холодильнику).

photo 2 copy 2

Зроблена на основі масла перцевої м’яти, меду, чорнобривців, ванілі та ослиннику, ця маска обіцяє ощищати та заспокоювати шкіру. На щастя, моя шкіра зазвичай не потребує якогось надзвичайного заспокоювання, але у всіх іноді бувають дні, коли хочеться трохи допомогти шкіри мати гарний вигляд. І, справді, ця маска доволі ефективна. Звісно, це не чудо-засіб, який за 15 хвилин перетворить шкіру на янгольську, але вона потроху очищує шкіру та робить її свіжішою. Плюс, вона нереально приємно пахне (про всяк випадок, понюхайте її у магазині, адже, хоча мені запах здається чудовим, він доволі сильний та може сподобатись не всім). Ціна – 95 грн за 125 гр. Вердикт – варто придбати. 

Тальк that тальк

Здавалось би, кому потрібен тальк для тіла? “Немовлятам,” відповісте ви, і будете абсолютно правими. Практично немає причин адекватній, здоровій дорослій людині купувати за овер 100 гривень банку тальку, без якого гарантовано можна щасливо жити. Але, заходячи в магазин Lush, я перетворююсь з адекватної дорослої людини на маніяка з нездорово сяючими очима, який хапає все, до чого може дотягнутись та готовий викласти останні гроші заради двох абсолютно непотрібних банок тальку для тіла. Двох, бо одна пахне ваніллю, а друга…золота.

Почну з банального, з ванільного тальку.

photo 4 copy

Він гарно пахне. Справді гарно пахне. А ще, ним мабуть можна посипати ноги влітку, якщо ви в шортах, міцної будови та не хочете щоб ваші потні ляжки прилипали одна до одної. Інших позитивних чис в цього засоба майже немає. І я б шкодувала, що витратила на нього гроші, але як же він в біса гарно пахне. Тому, замість того, щоб усвідомити, що я – ідіотка, яка придбала дитячу присипку за страшні гроші, я бігаю по хаті та посипаю цією штукою все, до чого дотягуюсь. В результаті мій дім виглядає так, ніби Оззі Озборн нюхав кокаїн з моєї підлоги, шафи та, власне кажучи, з мене. Але так гарно пахне!

ozz

Насправді, якщо ви теж придбали цей тальк, то, якщо вірити рецензіям на сайті Лашу, його потрібно трохи сипанути на килим, спилисосити, і тоді, коли ви будете пилососити квартиру, ніжний аромат ванілі буде зупроводжувати вас у вашій домашніх турботах. А ще, його можна використовувати у якості дезодоранта для взуття чи в якості сухого шампуню. Так що це була майже не безглузда покупка.

А тепер, ми переходимо до справді цікавого засобу. Задумайтесь, чи після перегляду фільму 300 вам ніколи не кортіло покритись з ніг до голови золотом, ніби Ксеркс? Чи ніколи ви не відчували духовну спорідненість з набрадливим роботом C-3P0 з Зоряних Воєн?

ксеркс

Якщо так, то я знаю, як наблизити вас до вашої мрії! Крім цього, ви ще будете божественно пахнути жасміном. Тальк для тіла Lustre від Lush здійснить всі ваші заповітні бажання.

photo 1

photo 2

Я відчуваю, як повільно перетворююсь в напівбога та йду трощити греків. Треба лише дістати побільше золотих ціпків для довершення образу та поголити голову.

Але, якщо серйозно, то Лаш пропонує використовувати цей тальк не для участі у війнах проти Спарти, а для додавання золотистого блиску до засмаги влітку. Крім цього, аромат жасміну ніби має неабиякі афродизіакальні здібності, if you know what I mean. Коротше кажучи, річ абсолютно не необхідна, але сміху ради можна придбати.

Стереотипне мислення та осінні кольори

Людська (моя) натура – дивна штука.

Пам’ятаю, коли мені було років чотирнадцять, за обідом у шкільній їдальні розпочалась розмова про те, що є важливішим для дівчини, розум чи краса.  “Не ображайся, Саша, але я думаю, що краса,” сказала одна з моїх шкільних подруг. Я вдала, що не знаю, чому маю ображатись та таке твердження, але запідозрила, що це якось пов’язане з моїм вмінням писати мовою квенья (так, тією самою, яку Толкін придумав) та невмінням (та відсутністю бажання вчитись) підводити очі.

Пройшло шість років, я розумію, що соромитись за свої знання в області вигаданих мов було дещо тупо, але досі не можу ніяк боротись із почуттям сорому, яке виникає, коли мене хтось запитає, про що мій блог. Так само, як стереотип про те, що бути ботаном – гидко, колись заважав мені насолоджуватись своїми коміксами чи іншими незрозумілими для однолітків інтересами, стереотип про те, що про косметику та інші дівочі штуки пишуть лише вибілені перекиснем дибілки, заважає мені без почервоніння згадувати про те, що приносить мені радість. Тупість всієї цієї ситуації зашкалює.

Але досить про сумне. Я вже вмію нормально підводити очі (через раз), тому чому б не поговорити про мою останню покупку (на яку, з горя що моя зарплатня закінчується швидше, ніж я думала, я витратила все, що від цієї зарплатні залишилось). Насправді, це була річ, про яку я дуже давно мріяла, гелева підводка MAC Fluidline. Мабуть, багато хто з моїх читачів вже читав на просторах інтернету про цю річ, але, скоріше за все, ви читали про її чорну версію. Оскільки я не фанат яскравих чорних стрілок (так, я таємно мрію про те, що одного ранку прокинусь в тілі Діти фон Тіз і легким рухом намалюю вражаючі чорні котячі очі, які страшенно пасуватимуть до мого обличчя, але, на жаль, поки це лише мрії, а на практиці очі, підведені чорним, роблять мене схожим на головного героя фільма Ворон), я відразу обрала відтінок Rich Ground.

photo 4

photo 2

photo 3

На відміну від підводки Лаш, про яку я писала минулого разу, ця густа, кремова і якась ніби… жирна? Не знаю, як це нормально сформулювати, але вона нереально гладенько наладається на шкіру, кисточка дуже рівно і швидко малює навіть найскладніші тіні, але тут кремовість підводки може трохи заважати, адже вони ніби слизькі і контролювати кисточку буває навіть складнувато. Після того, як ви намалювали стрілку чи підвели око, підводка засихає намертво і не розмазується до кінця вечора, що плюс. Єдине, що варто тут враховувати – підводка може дуже швидко засохнути в банці, якщо ви не міцно закрутите кришку. Тому радять банку взагалі тримати кришкою вниз, адже це заважає передчасному засиханню.

Щодо кольору Rich Ground, то він трохи червонувато-золотистий, ідеальний для осені, теплий, рудуватий, але не настільки червоний, щоб робити очі втомленими чи кролячими.

Ціна (десь 230 гривень) спочатку здається високою, але камон, по-перше, це MAC, у них все достатьно дороге, а, по-друге, підводка нормальної якості бренду середнього рівня в Єві буде коштувати мінімум 170 гривень, а це геть інший рівень. Плюс, цієї підводки реально багато та вона обіцяє довго протриматись.

photo 5

Ну, і найменш улюблена частина написання посту – обов’язкова фотографія результату. Тобто, фотографія моїх вічнонаркоманських очей.

photo.PNG

Не смійтесь, будь ласка, я ж стараюсь ради вас. Очевидно, фотомоделлю/фотографом мені бути не дано.

photo

Ну і остаточний результат старань. Тон – MAC Pro Longwear NC15, улюблена червона помада Chanel Rouge Allure 58 (Audace), туш (теж улюблена, скільки б я не експеремунтувала з найновішими новинками, які завозять в Брокард, ця буде завжди коханням мого життя) Chanel Inimitable Intense, трохи рум’ян від чудового американського бренду Too Faced (чудова косметика, не тестують на тваринках, все круто, лише їх не завозять в Україну) та сухі тіні H&M (які я купила колись в Барсі за два євро) на бровах, бо вони такі жахливі, що для очей геть не годяться.

Blurred Lines

Привіт всім!

Насправді, я збиралась (вже давно) написати довгий пост про мої найулюбленіші продукти фірми Lush (про найгірші я вже давно написала), але не втрималась і окремо пишу про надзвичайно круту річ, якою я вже два чи три місяці користуюсь практично щодня (а це показник, враховуючи що в мене дуже мало справді улюблених косметичних засобів).

photo 3

Пані та панове, зустрічайте найкращу підводку на світі, чудо сучасного мистецтва косметики, підводу з Лашівської серїї Emotional Brilliance. Як і всі засоби Lush, вона зроблена з натуральних інгредієнтів та не тестована на тваринах. Загалом, серія Emotional Brilliance складається з тридцяти засобів декоративної косметики (тринадцяти рідких помад, п’яти рідких тіней та дванадцяти рідких підводок), всі з яких схоже упаковані у гарненькі скляні пляшечки. Відразу попереджаю, що в києвських магазинах бренду можна придбати лише деякі помади та чорну туш (яку, якщо вірити консультанту, можна використовувати які підводку, треба лише попрохати замінити кисточку для туші на тоненьку кисточку для підводки), але я сподіваюсь, що якщо я достатню кількість разів зайду в магазин Лаш, запитаю їх про решту засобів, сумно зітхну та придбаю з горя щось інше, то боги косметики змиляться та пришлють в Київ решту засобів.

Отож, я довго мріяла про цю підводку, аж поки моя краща подруга (якщо вона це читає, то хай знає, що вона супер) не привезла мені її аж з Відня. І хай на ній замість Quietly Motivated написано Амбіціонірт (яка милозвучна німецька мова), але цій підводці я радію щодня, коли прокидаюсь. По-перше, бо вона органічна і не перевірена на тваринах (чому такою не може бути вся косметика?), а по-друге, в неї абсолютно небанальний коричневий колір, глибокий, красивий та набагато більш привабливий (для мене), ніж чорний. Крім цього, в неї зручна кисточка (щоразу, коли я пишу це слово, мене трохи тіпає. Невже українською і справді так буде?), за допомогою якої навіть таке криворуке створіння, як я, може намалювати рівні (тут слово “рівні” треба сприймати не надто буквально. Скоріше, тут більше б підійшо формулювання “відносно схожі” чи “не геть криві”) стрілки з першої (до десятої) спроби.

photo 2-4

Насправді, коли діло геть не йде (бувають дні, коли мої руки та обличчя відмовляються кооперувати), я трохи махлюю та використовую кисточку MAC, яка малює стрілки за секудну, але чомусь робить це дуже блідо (тобто, якимось чином поглинає більшість пігменту та залишає лише ледь помітні сліди) і потім все рівно треба наводити стрілки “рідною” лашівською кисточкою.

photo 1-4

Ось тут ви можете ближче роздивитись колір. Як бачите, він достатньо темний, але не банальний, і з золотистим відливом. Я б його назвала шоколадним, але не буду, бо це звучить банально і тупо.

photo 1-3

НЕ ДИВІТЬСЯ НА МОЄ ТУПЕ НАРКОМАНСЬКЕ ОБЛИЧЧЯ! Дивіться на стрілки, вони красиві.

photo-2

Ось вам фотографія моїх наркоманських очей окремо, без решти обличчя. Як бачите, на світлі коричнева підводка виблискує золотистим відтінком.

P. S. Рекомендація, не пов’язана з косметикою – як будете на Подолі, зайдіть в Каффу (там гарна атмосфера і приємна відсутність вайфаю, що в наш час дещо радує та дає можливість спокійно посидіти та поспілуватися з друзями чи коханою людиною, а не втикати в телефон) та візьміть каву по-румунськи. Обіцяю, ви не пошкодуєте.

Святий Грааль за знижкою чи Політика та Косметика

Як справи, читачі?

(Тут буде маленька політична перлюдія, не хочете – не читайте, але я мусила десь виговориться.)

Сподіваюсь, вас, як і мене, лякають новини про те, що Ляшко має всі шанси потрапити у Верховну Раду. Звідкіля взялись ті 6,2%, які готові голосувати за цього бездійного популіста, у списках якого, нагадую, серед інших, жінка Корчинського (під номером 19), Валерій Тарасюк (чиновник та поціновувач дорогих машин), Юрій Чижмар (колишній член команди Балоги) та такий собі Денис Русак, колишній заступник Мороза і знатний соціаліст. Коротше кажучи, не буду вам казати, за кого варто віддавати свій голос (за Самооборону! За Самооборону!!),  бо я ж лише скромний б’юті блогер, але попереджаю: якщо дізнаюсь, що ви голосували за Ляшка, то знайду та поб’ю. І сильніше, ніж ПС Шуфрича вчора. 

Але не будемо про сумне. З гарних новин тижня: я знайшла Святий Грааль. Точніше, Святий Грааль серед помад на зиму. Ще й зі знижкою.

Знайшла я цей скарб, як зазвичай буває, чисто випадково. Зайшла з подругою в Брокард, подруга потягнула мене в сторону стенду Clinique, де якраз на розпродажі були Chubby Sticks Intense, нова, більш насичена версія старих “прозорих” Чаббі Стіків (для тих, хто ніколи не бачив цю штуку, це типу як олівець-переросток, який треба викручувати вгору. Чудове пояснення, краще кину фотку.) Коротше кажучи, я спробувала чабі стік кольору mightiest maraschino (чи як воно пишеться), але, оскільки мої губи в той день були на диво засохлі та обвітрені та гидкі у всіх розуміннях цього слова, результат мені не сподобався.

Приїхавши в Могилянку, я звернула увагу та не, що губи вже виглядали більш-менш рівно та зволожено, а колір мені почав подобатись. Зітхнувши, я попрямувала назад до Брокарду, але кольору, який мені так сподобався, вже, звісно, не було.

Тому, відмовляючись вийти з магазину з пустими руками, я купила Chubby Stick Intense 02 Chunkiest Chili, і, знаєте шо? Анітрохи не жалкую, бо вона ще краща за ту, яку я хотіла придбати. Ось так.

photo 1

Моя рука та свотчі. По центру – яскраво-червона Mightiest Maraschino, лівіше – Grandest Grape, права – моя, коричнево-червона Chunckiest Chili. Якщо ще діє розпродаж (-40%), то коштують вони десь по 160 грн, як на мене, very good deal.

photo 1-2

photo 2-2

Сам тюбик та помада. (І мій стильний манікюр, так). Вам може здатись, що колір виглядає занадто коричневим, але на губах він перетворюється на чудовий приглушений темно-червоний тон з легким металічним відливом. Так, словосполучення “металічний відлив” відразу лякає та нагадує про 80ті-90ті, але ця помада геть не нагадує про ті сумні часи. Вона тепла, свіжа та осіння, і підходить навіть до мого рудого волосся.

photo 2

Щодо відчуття на губах, то ця помада просто нереальна. Вона зволожує, реально зволожує! Не просто “сидить” на губах, як деякі гігієнічні, а реально пом’якшує губи. Ось вона – помада на зимово-осінній період року. Я її знайшла.

Ще з плюсів – вона реально легко наноситься. Нею можна фарбуватись хоч в метро, хоч на вулиці, де хочеш. Можливо, упаковка-олівець не виглядає дуже вишукано, але вона практична і зручна.